Марія ТкачукПоруч Десь Розчинюсь Може Так Працює Страх

Текст пісні "Поруч десь розчинюсь" Марії Ткачук занурює слухача в інтимний світ внутрішніх переживань та роздумів авторки. У віршах пісні відчувається замішання і самоаналіз. Вона розповідає про свої думки, що то зникають, то знову з’являються в тиші самотності. В цьому стані вона змішує час і простір, забуває про своє "я", і це породжує в ній тривожність.

У пісні присутня тема внутрішнього конфлікту та боротьби з власною совістю, яка, за словами авторки, "часто не права". Таке внутрішнє протистояння виливається у відчуття повної протилежності собі, що, ймовірно, є джерелом її тривожності. Це відображено у рефрені, де Марія говорить про те, що "Тікати вже не можна", що може вказувати на неможливість втекти від самої себе.

Інша важлива тема пісні – це боротьба з зовнішніми очікуваннями і тиском. Лірична героїня заявляє, що їй "необов’язково бути цим дощем", але водночас визнає, що її мову "відібрало". Це може символізувати відчуття втрати голосу або неможливість висловити свої справжні емоції. Використання образу вогню, яким вона "обпалює", підкреслює її бажання боротися і змінити ситуацію. Пісня закінчується на ноті рішучості та можливості змін, що може відбутися "завтра".