Пісня "Відібрало мову, спробую завтра ще" Марії Ткачук занурює слухача у внутрішній світ ліричної героїні, яка переживає стан глибокого емоційного замішання і самоаналізу. Відчуття втрати себе, змішання часу і простору, а також протиріччя між власними бажаннями і дійсністю складають основу тексту. Героїня пісні відчуває, що забула своє "я", і сподівається, що можливо знайде його завтра.
Пісня також відображає внутрішню боротьбу ліричної героїні з власними страхами та необхідністю прийняти себе такою, якою вона є. Вона описує своє життя як постійний конфлікт протилежностей і намагається вирішити, чи обов'язково їй відповідати певним очікуванням, як то бути "цим дощем". Фраза "відібрало мову, спробую завтра ще" символізує втрату можливості висловлюватися та потребу у відновленні свого голосу.
Кульмінацією пісні є визнання, що уникнути власної сутності неможливо, але при цьому не обов'язково вписуватись у чужі рамки або норми. Героїня підкреслює, що можливість змінити своє життя існує, і вона має намір використати її, не дивлячись на власні побоювання та неоднозначність свого стану. Вона знаходить силу знову спробувати говорити та виразити свої думки і почуття завтра, попри сьогоднішню тривогу. Такий підхід надихає на прийняття себе і на відвагу бути справжньою, незалежно від зовнішніх очікувань або обставин.