Артем ЛоікБо Не Закінчилась Наша Війна

Пісня Артема Лоіка "Бо не закінчилась наша війна" є глибоко символічним та емоційним висловлюванням про непокору, стійкість та боротьбу. В тексті пісні автор звертається до історичних образів козацтва та Січі, символізуючи незламність українського духу. Через метафору підпитого блукання по небу він висловлює свою свободу та неприборканість, незважаючи на спроби світу "спіймати" його.

Лоік говорить про знищену Січ, але не як про бунт, а скоріше як про примусову русифікацію та обмеження свободи, яке він відкидає, слідуючи своїм шляхом "підпитий до неба". Використання візи з неба як образу відкритості світу та намагання знайти спільну мову через музику та ідеї, підкреслюється через згадку про читання катехізису.

В тексті присутній глибокий зв'язок із корінням та національною ідентичністю, підкріплений самооцінкою вартості його мистецтва та спадщини. Лоік також задається питанням про цінності суспільства, критикуючи поверховність сучасних прагнень та закликаючи до філософського пробудження та повстання проти неправди та зомбування.

Артем Лоік через свою пісню не тільки рефлектує на історичний та сучасний стан України, але й закликає до непокори та боротьби за свою ідентичність і волю. Посил про те, що війна за справедливість та свободу "не закінчилась", є центральною темою, що об'єднує весь текст у заклик до опору та збереження власної культурної спадщини. Це творіння не лише музичний твір, а й маніфест спротиву та самовизначення у складний історичний момент.