Текст пісні "Пісню ту візьму собі на спомин" Володимира Івасюка виражає ніжні почуття та спогади, закарбовані в музиці та словах. Вона розповідає про відстань між двома людьми, яка символізується дорогою від воріт одного до воріт іншого. Ця дорога, незважаючи на свою фізичну присутність, не може зберегти сліди одного з них, але обіцянка повернутися "навесні" є проявом надії та відданості.
Використання образів природи, таких як зелений колос, жовтий лист, що змінюється на зелений, та засніжені гори, що тануть весною, надає пісні відчуття циклічності та вічного відновлення. Все це створює метафору для відносин, що, незважаючи на перешкоди чи розлуку, знову оживають з приходом весни — символу нових починань.
Головний мотив пісні — це важливість спогадів та почуттів, що зберігаються через пісню, що стає символом незмінності та вічного зв'язку між людьми. Автор звертається до коханої з проханням не ховати "блакитний промінь" своїх очей і в останній раз заспівати пісню, яка стане для нього вічним спомином, обіцяючи, що її голос завжди буде з ним, навіть коли природа змінює свій вигляд. Це підкреслює силу музики та спільних спогадів у збереженні зв'язків між людьми, незалежно від обставин.