У пісні "До моїх воріт як струна" Володимира Івасюка розкривається образ відданого кохання, що випромінює надію та очікування. Початкові рядки розкривають метафору дороги, що з'єднує ворота коханих, символізуючи їхній зв'язок та шляхи, якими вони повинні пройти, аби бути разом. Автор задається питанням, чому слід коханої загубився, підкреслюючи її важливість та незамінність у його житті.
Далі Івасюк висловлює непохитну віру в повернення до коханої весною, обіцяючи відновити їхні відносини та не допустити розлуки. Він звертається до неї з проханням не ховати своїх очей та заспівати йому пісню, яка залишиться в його серці на згадку. Образи весни, зміни пори року та природи відіграють ключову роль, символізуючи відновлення, надію та невмирущість їхніх почуттів.
В останніх строфах пісні акцент робиться на вічність і безмежність кохання через образ пісні, що стає містком між закоханими. Автор підкреслює, що незважаючи на розлуку, голос коханої завжди буде з ним, нагадуючи про непорушність їхнього зв'язку. "До моїх воріт як струна" відображає глибину почуттів, віру в майбутнє та вічність кохання, що здатне пережити будь-які випробування. Це пісня про вірність, надію та непереможність справжнього кохання.