Пісня "Як зійдуть сніги із гір потоками" Володимира Івасюка - це лірична оповідь про непохитну віру в зустріч двох закоханих сердець, які зараз розділені. У перших рядках автор розкриває образ дороги, що символізує зв'язок між ним та коханою, витончено порівнюючи його зі струною, на якій загубився слід коханої. Цей образ наголошує на тендітності та водночас на силі їхніх почуттів.
У середній частині пісні автор звертається до спогадів і мрій про майбутнє, де він повернеться до коханої весною, символічно накреслюючи картину відродження природи та почуттів. Зі слів про не розквітлий "жовтий квіт розлуки" промовляє надія на те, що вони знову будуть разом, що розлука лише тимчасова.
Завершується пісня метафоричним зображенням обіцянки невмирущості їхніх почуттів через пісню, яка залишиться з ними назавжди, незалежно від обставин. "Жовтий лист спаде і виросте зелений" - це алегорія на циклічність життя та вічну зміну, в той час як кохана завжди буде поруч у пісні, навіть коли вони фізично розділені. Це пісня про вічну любов, спогади та надію, яка переживає час і відстань.