Пісня "Стали ми на смерть з тобою щоб не вмерла Україна" виконана Іриною Федишин та Євгеном Хмарою, є виразним зображенням стійкості та героїзму українського народу у відповідь на виклики війни та окупації. Використовуючи образи темних ночей, куль, що свищуть, і чорного диму від пожеж, автори передають відчуття небезпеки та руйнувань, які приносить війна. Пісня говорить про змінену реальність, де весна приходить не з піснями та квітами, а зі звуками стрільби і втратами.
У серці твору - образи двох людей, які підтримують один одного у боротьбі за свободу своєї країни. "Я стріляв із скоростріла, я набої подавала" - ці рядки символізують спільну боротьбу, взаємодопомогу та непохитну відданість своїй справі. Обліт калини та замовклий перепел - метафори втраченого миру та звичного способу життя.
Кульмінаційним моментом пісні є заява про непереможність духу: "Ми не вийдем з того бою, ми не станем на коліна. Стали ми на смерть з тобою, щоб не вмерла Україна!" Ці слова підкреслюють рішучість та готовність боротися до кінця заради майбутнього своєї країни.
Заключні рядки пісні повторюють мотив спільної боротьби, наголошуючи на важливості згуртованості та взаємопідтримки в часи випробувань. Таким чином, пісня стає гімном сили духу, любові до рідної землі та незламної волі до перемоги.