Пісня "Ще учора тут жили ми а сьогодні тут чужинці" у виконанні Ірини Федишин та Євгена Хмари глибоко відображає біль і страждання війни, яка захопила мирне життя. Лірика занурює слухача у реалії війни, де чорні ночі і кулі змінили звичний порядок дня, де домівки стали полями боїв, а любов і близькість об'єднались з болем втрати та спустошення. Символізм образів, таких як чорний дим і обліт калини, підкреслює трагедію втрати рідної землі та невинності.
Основна тема пісні - непохитна відданість і любов до рідної землі, незважаючи на всі випробування. Співаки описують, як мирне життя перетворилося на щоденну боротьбу за свободу, де кожен вносить вклад у спільну перемогу: чоловік - стріляючи зі зброї, жінка - підтримуючи його, подаючи набої. Ця взаємодія символізує єдність та нерозривний зв'язок між людьми в боротьбі за свою країну.
Заклик до непохитної віри та спільного спротиву проти окупантів відображає рішучість і силу духу українського народу. "Ми не вийдем з того бою, ми не станем на коліна" - ці слова наголошують на готовності боротися до кінця за свободу і незалежність своєї країни. Пісня закінчується оптимістично, з вірою в перемогу та звільнення України від ворогів, нагадуючи про цінність незламності та жертовності в ім'я майбутнього.