Пісня "Мабуть за звичкою пальці торкнулися та не питай що я відчуваю" виконавців Женя і Катя занурює слухача у глибоко емоційний стан розлуки та замисленості про минуле. Вона розповідає про внутрішній світ людини, яка відчуває біль втрати та ностальгію за минулими часами, коли все було інакше. Ліричний герой згадує минуле, розмірковуючи про своє життя, яке значно змінилося.
Перші рядки пісні виражають відчуття падіння та вразливості, символізуючи емоційну порожнечу та невизначеність, що заповнюють життя після розставання. Ліричний герой бажає забути минуле, але знаходить це надзвичайно важким. Ця боротьба з власними спогадами і бажанням повернутися до кращих часів є ключовою темою пісні.
Приспів звертається до розмови між двома людьми, що зустрілися випадково. Зовнішня байдужість та спроби здатися нормальними ховають за собою глибокі емоції та нерозказані історії. "Мабуть за звичкою пальці торкнулися" - цей рядок символізує непереборну тягу та зв'язок між людьми, що колись були близькими, попри всі зміни у їхніх життях.
В цілому, пісня є рефлексією про складність людських стосунків, про здатність часу змінювати все навколо та внутрішній світ людини. Вона відображає досвід, спільний для багатьох: складність рухатися вперед після розлуки, важкість відпускання минулого та боротьбу зі спогадами, які залишаються живими в серці.