Пісня "Бо через нас розп’яли її сина" у виконанні Ірини Федишин глибоко торкається теми втрати, болю, гріха та прощення через образ Матері, яка переживає втрату свого Сина. Ця пісня є метафорою людського страждання та відповідальності перед обличчям власних вчинків. Перші рядки описують моменти розпачу та безнадійності, коли здається, що вся надія втрачена, і в такі моменти автор закликає звернутися до любові та співчуття, символізованих образом Марії.
Далі пісня переходить до рефлексії про власну вину та участь у болі інших, зокрема через гріхи та слабкості, які призводять до страждань невинних. "Бо через нас розп’яли її сина" - цей вірш виражає думку, що кожен несе відповідальність за світовий біль та страждання, викликані людськими гріхами.
Пісня також говорить про можливість прощення та важливість любові, що виявляється у безумовній материнській любові, яка не засуджує, а приймає та прощає. Закликає до осмислення власних вчинків і навчання любові та прощенню, вважаючи це шляхом до величі, подібно до Бога.
Загалом, пісня є потужним нагадуванням про силу любові, важливість відповідальності за власні вчинки та можливість прощення як шляху до духовного очищення та поновлення. Вона закликає слухача не лише до саморефлексії, але й до активних дій задля виправлення та відновлення втрачених зв’язків через любов та прощення.