RoxolanaА До Берега Тихо Хвилі Несуть Поранені Душі Живих Кораблів

У пісні "А до берега" української співачки ROXOLANA виражено глибокий символізм і філософію людських доль, переплетених із невгамовним морем життя. Центральною метафорою твору є порівняння людей із кораблями, що плавають у морі долі, кожен із власним курсом, але водночас зіткненням із спільними викликами - глибокими водами життєвих обставин та темрявою невідомого.

Лірика пісні розкриває ідею про те, що, попри наші спроби залишатися незалежними та вільними у наших подорожах, ми всі є частиною більшого цілого, що взаємопов'язане та схильне до впливів ззовні. Вона наголошує на невідворотності зіткнення із труднощами, такими як "зависть, підлість і зло", які можуть спричинити "поранені душі живих кораблів". Також тут звучить мотив взаємодопомоги та зради, коли деякі "не допливли", бо їм "помогли набрати повні трюми води", алудуючи на те, що в житті не завжди можна покладатися на інших.

Значну роль у пісні відіграє символіка моря як простору, де відбувається безперервна боротьба за існування, пошук істини та самопізнання. "Наш океан знає більше, ніж ми", - цей рядок символізує безмежність життєвого досвіду та складність пізнання світу в цілому.

Врешті-решт, пісня є закликом до рефлексії про сутність людського буття, наше місце у світі та неминучість зіткнення з життєвими випробуваннями. Вона вчить нас цінувати моменти спокою та мирного співіснування, незважаючи на нестабільність та непередбачуваність нашого "плавання".