У цій пісні ROXOLANA використовує метафору кораблів, щоб розкрити глибокі теми людських взаємин, життєвих випробувань та суспільних конфліктів. Співачка говорить про людей як про кораблі, які пливуть по морю життя, кожен з яких несе свою історію, свої боротьби і свої рани. Тема пісні зачіпає ідею про те, що ми всі в цьому світі пливемо самотньо, намагаючись вижити серед хвиль долі.
Вона висвітлює реалії соціальних взаємодій, де люди часто стикаються з завистю, підлістю та злом. Пісня підкреслює, як ці негативні емоції можуть пошкоджувати взаємини між людьми, порівнюючи їх з кораблями, що труться бортами так сильно, що "аж стогне земля". Цей образ підкреслює глибину і силу міжособистісних конфліктів, що іноді виникають у нашому суспільстві.
Також пісня торкається теми війни та героїзму, говорячи про тих, "хто не доплив", оскільки інші "помогли набрати повні трюми води", метафорично говорячи про підступи та зраду, які призводять до падіння і розгубленості. В цьому контексті героїзм показано як двосторонню монету, де бажання стати героєм може мати як благородні, так і трагічні наслідки.
Наостанок, пісня згадує "океан, що знає більше, ніж ми", символізуючи всі секрети та невідомі істини, які залишаються під поверхнею нашого розуміння. Це нагадування про те, що, хоча ми можемо вважати себе великими та могутніми, існують сили та знання, які перевершують наші власні сприйняття та розуміння життя. Пісня закликає до скромності та визнання нашої спільної уразливості на шляху життя.