Пісня "Плакати час та немає сліз" виконавців Артема Лоіка та Абіє відображає глибокі емоції та досвід, що стосуються втрати, любові, надії та боротьби. Лірика занурює слухача в історію про незламні зв'язки між людьми, навіть коли вони стикаються з найважчими випробуваннями.
У пісні йдеться про обіцянку ніколи не залишати кохану особу, незалежно від обставин. Це повідомлення про вірність і відданість, яке висловлюється через метафору негоди та боротьби з зовнішніми викликами, такими як війна та особисті випробування.
Є відсилання до взаємодії між батьком і сином, яка символізує передачу сили, надії та відповідальності між поколіннями. Ця частина підкреслює важливість родинних зв'язків та спадкоємності в боротьбі з викликами.
Автори також згадують війну як метафору боротьби, але підкреслюють силу духу та віри, які допомагають зберегти світло надії в темряві. Вони говорять про важливість зберігати віру та продовжувати боротьбу, навіть коли здається, що все втрачено.
Завершується пісня обіцянкою повернення до коханої, підкреслюючи непохитну віру в здатність любові долати всі перепони. Це заклик до надії, любові та боротьби за своє щастя та щастя близьких, навіть у найтемніші часи.