Пісня "Під самим небом на всі простори" виконавиці LOBODA є потужним виразом нескореного духу та непохитної волі українського народу перед обличчям випробувань та агресії. Авторка звертається до теми війни, яка принесла руйнацію та біль на її рідні землі, але водночас підкреслює непереможність та готовність боротися за свою свободу.
Основна лейтмотив пісні - це образ жінки, що символізує Україну, яка залишається "нескореною і незломленою", попри втому та переповнену "чашу терпіння". Це втілення національної гідності та відваги, що не зламано навіть у найскладніші часи.
Лірика пісні відображає глибоке відчуття несправедливості та зради через військове вторгнення, що змусило людей покинути свої домівки. Водночас, вона виражає рішучість і віру в те, що кожен акт агресії зустрінеться відповідним опором, і в кінцевому підсумку справедливість переможе.
Сильний акцент робиться на колективному дусі опору та боротьбі за свободу, який живе в кожному українці. Пісня закликає ніколи не забувати про злочини, скоєні проти України, та бути готовими "зустріти по-українськи" тих, хто намагався зламати дух народу.
Завершальні рядки пісні звертаються до універсального бажання миру та свободи, нагадуючи про необхідність захисту цих цінностей в обличчі агресії та несправедливості. Пісня LOBODA стає гімном нескореності, нагадуючи про важливість пам'ятати минуле та боротися за майбутнє.