Ця пісня виконавиці LOBODA є виразним зверненням до теми нескореності та незламності духу народу, який зіткнувся з великими випробуваннями. Лірика розкриває глибокі почуття втоми, але не поразки, вказуючи на переповненість чаші терпіння і неминучість розплати за злодіяння. Втім, це не просто історія про страждання, а скоріше про силу волі та готовність захищати своє.
У другому абзаці пісні наголошується на самовідданій праці українців, які будували свою країну, та на їх здатності зустріти виклики "по-українськи", з честю і відвагою, попри агресію та втрати. Символічне зображення весни, що була порушена вторгненням "хто хоче зими", демонструє контраст між мирними намірами народу та насильницькими діями агресора.
Фінальні рядки пісні підкреслюють непохитну рішучість та гордість українців, їхню готовність обороняти свободу до останнього, не забувати і не пробачати злочини. Заклик до відплати та вшанування жертв злочинів проти своєї країни слугує підтвердженням нескінченної боротьби за справедливість і волю. Таким чином, пісня стає гімном непереможності духу народу, що встоїть перед будь-яким випробуванням.