Артем Лоік (Feat. Абіє)Та Аполлон Покидає Наш Вавілон…

Ця пісня — глибоке й емоційне звернення, переповнене образами відданості, випробувань і непохитної віри. Вона починається з обіцянки не залишати близьку особу навіть у найскладніших обставинах, незалежно від того, які випробування підкидає доля. Образ неба, що лютує, і сонця, яке не зігріває, використовується для підкреслення ізоляції та холоду навколишнього світу, але з огляду на це, герой пісні обіцяє залишитися вірним та не відпустити кохану особу.

У наступних рядках згадується символічний образ сина, який піднімає очі на батька, що стає метафорою відповідальності, спадкоємності та передачі досвіду. Це говорить про те, що незважаючи на труднощі життя, важливо передати майбутнім поколінням важливість стійкості, любові та відданості.

Пісня також торкається теми війни та особистої жертви. "Тільки лиш по дорозі бездушному зомбі, якщо ти не проти, піджарю танк" — це може символізувати готовність боротися та захищати свої переконання аж до кінця, навіть у найекстремальніших умовах. Тут проглядається готовність піти на самопожертву заради вищих цінностей.

Завершальна частина пісні повертається до теми відданості і любові, підкреслюючи бажання повернутися додому, до обіймів коханої особи, незважаючи на всі випробування. Фраза "та Аполлон покидає наш Вавілон" може символізувати відмову від світської суєти та конфліктів, звернення до духовних цінностей або відхід від минулого життя заради чогось більш значущого. Пісня закінчується обіцянкою не забути про кохану особу та обіцянкою повернення, незалежно від того, що може статися. Це є виразом непохитної віри та відданості, що виступає як основний мотив твору.