У цій пісні Артем Лоік разом з Абієм розкривають тему непохитної вірності та підтримки, навіть коли обставини вкрай складні або небезпечні. Вони співають про незмінну готовність стояти один за одного, незважаючи на загрози або випробування, символізовані як "небо, що лютує", і "сонце, що не зігріває". Ця обіцянка підтримки й захисту стає ще більш особистою та емоційною, коли йдеться про сімейні зв'язки, зокрема між батьком і сином.
Співаки також звертаються до більш широких тем - війни, втрати та пошуку сили в собі та інших. Вони зачіпають питання військових конфліктів та їхнього впливу на людей і сім'ї, згадуючи "постійні війни" та тягар, який вони накладають. Лірика пісні викликає образи боротьби, але також і надії на звільнення, підкреслюючи важливість боротьби за своїх близьких та свої переконання.
Завершується пісня мотивом повернення та відновлення, де співак обіцяє повернутися, незалежно від обставин, навіть якщо це означатиме зіткнення з небезпеками. Це символізує непереможну віру в майбутнє та відданість тим, кого ми любимо, підкреслюючи важливість пам'ятати про любов і підтримку навіть у найскладніші часи.