Пісня "Степом, степом" у виконанні Анастасії Приходько - це глибоко емоційний твір, який торкається тем війни, втрати та болю втрати. Спочатку ми чуємо про солдат, які йдуть через степ у бій, навколо яких все заволокло димом, села та міста оповиті димом війни. Ця картина викликає відчуття самотності та відчаю.
Далі текст пісні описує, як гармати розгулюють степами, а солдати падають на землю, віддавши свої життя. Ототожнення падіння солдатів із шумом жит, що навкруги, створює контраст між життям та смертю, підкреслюючи трагедію втрат.
У завершальній частині пісні з'являється образ матері, яка чекає на свого солдата. Це додає пісні особливої глибини та болю, підкреслюючи вічну тему очікування та надії, які розбиваються об жорстоку реальність війни, де солдати "сплять вічним сном". Таким чином, пісня стає не лише розповіддю про біль та втрату, але й глибоким вшануванням пам'яті тих, хто віддав своє життя за батьківщину.