Aнастасія ПриходькоСтепом Степом Дом Заволокло Мати Мати Стала Коло Хати

Пісня "Степом, степом" виконавиці Анастасії Приходько - це глибокий і водночас трагічний розповідь про війну, її наслідки для простих людей і непереможну скорботу матерів, що втратили своїх синів. В тексті пісні передається зображення величезних степів, що стають свідками бойових дій, де солдати йдуть в бій, а гармати гримлять серед мирного життя. Образ степу використовується як символ вільного простору, що контрастує з трагедією і втратами війни.

Кожен куплет пісні відкриває перед слухачем різні картини - від відходу солдат у бій до мирних занять селян, що намагаються жити далі попри війну. Особливої глибини тексту надає образ матері, що втратила свого сина. Стійка матері біля хати, яка чекає на повернення сина з війни, стає виразом безмежного болю, надії та вічного очікування, яке, на жаль, закінчується трагічно. Материнська скорбота і чекання стають втіленням загальнолюдської трагедії, що приходить із кожною війною.

"Степом, степом" - це не просто пісня, а маніфест проти війни та її руйнівного впливу на людські долі. Через образи степу, солдатів, гармат і матері, що чекає, пісня наголошує на вартості кожного життя, на болючій ціні втрат і на безмежному горі, який залишається після собою кожна війна. Мелодія і слова проникають у серце, залишаючи по собі відчуття глибокого співчуття та розуміння всієї повноти переживань головних героїв пісні.