Пісня "Ріжеш навіщо дроти…" виконавців Артема Лоіка та Абіє глибоко відображає біль і героїзм війни, особливо через призму боротьби та жертв снайперської групи. У пісні описується оборона маленького села під Ізюмом, де четверо снайперів - два снайпери і два бійці на прикриття - стали символом нескореності та сміливості. Вони обороняли свої позиції від переважаючих сил ворога, не шукаючи легких шляхів і не здаючись без бою. Ця частина пісні підкреслює цінність і важливість кожного життя, яке було втрачено заради майбутнього України.
Друга частина пісні переносить нас до моменту великої жертви - оборони, яка переходить у наступ, де відчайдушно борються і в підсумку гинуть всі четверо снайперів. Їхній подвиг, втілення мужності та відданості справі, стає символом непереможності духу українського народу. Вони не відступили перед обличчям величезної переваги ворога, продемонструвавши, що навіть в обличчі найтяжчих випробувань можна зберегти честь і гідність.
Заключна частина пісні зосереджена на наслідках війни та важливості пам'ятати героїв, які віддали своє життя за волю та незалежність своєї країни. Автор звертається до слухача з проханням не забувати про подвиги тих, хто віддав своє життя, нагадуючи про вічну цінність пам'яті та вдячності. Пісня закінчується на оптимістичній ноті, з надією на зустріч у кращому світі, де немає війни та страждань, підкреслюючи, що смерть героїв не була марною. Це глибокий та емоційний виклад військових подій через особисті історії та жертви, які нагадують про ціну свободи та необхідність боротьби за мирне майбутнє.