Пісня "І летять їхні кулі між римами" у виконанні Артема Лоіка з участю Абіє - це глибоко емоційний наратив, присвячений героїзму і жертовності українських захисників під час оборони своєї землі. Від самого початку тексту ми стикаємося з виразною подякою за захист, символічно представлений як крила, що захищають від вогню. Ця подяка пронизує всю пісню, підкреслюючи важливість самопожертви та захисту рідної землі.
Серцевиною пісні є розповідь про оборону села під Ізюмом, де чотири воїни - два снайпери та два на прикритті - стають символами незламності та відваги. Через зображення їхньої боротьби, автор піднімає тему непереможності духу перед лицем масштабного ворожого наступу, символічно представленого "ордою". Втім, навіть оточені, герої не відступають, борючись до кінця.
Далі пісня переходить до детальнішого опису подвигів окремих воїнів, розкриваючи їхню готовність до жертви ради вищої мети - звільнення та захисту своєї землі. Опис завершальних моментів боротьби з ворогом, де один із воїнів зупиняється лише перед танком, а інший - оточений тілами ворогів, наголошує на цінності кожного життя, що було покладено за свободу.
Закінчується пісня поверненням до мотиву подяки та обіцянкою пам'ятати та цінувати ці жертви, підкреслюючи необхідність передачі цієї історії через мистецтво, щоб подвиги героїв залишалися в пам'яті нащадків. Автор використовує образ рим у якості засобу, щоб "влучити в серце", підкреслюючи силу слова та мистецтва як способу вшанування та збереження історій про героїзм.