Пісня Артема Лоіка "Далеченько" з участю Абіє відображає героїчну і трагічну сторінку оборони села під Ізюмом, де чотири снайпери вступили в нерівний бій проти значної переваги ворога. Описуючи сцену бою, автор передає образи сміливості, відваги та великої жертовності, які підкреслюють непереможний дух українського народу. Ця пісня вшановує мужність і самопожертву бійців, їхню готовність стояти до кінця заради захисту своєї землі.
Лірика розкриває тему героїзму та трагедії війни, де кожен солдат бореться не тільки за своє життя, але й за майбутнє своєї країни. Образи розрушених життів, боротьби до останнього подиху і втрати товаришів по зброї підкреслюють високу ціну, яку платить народ за свою свободу і незалежність. Через зображення жорстоких боїв та особистих трагедій солдат, пісня закликає пам'ятати і шанувати подвиги тих, хто віддав своє життя заради миру та безпеки на своїй землі.
У зворушливих рядках пісні знаходить місце й надія на перемогу, віру в міцність та непереможність духу захисників. Пісня стає не лише вшануванням героїв минулих битв, а й мотивуючим гімном для всіх, хто продовжує захищати свою країну. Заклик до пам'яті, вдячності та непохитної віри в перемогу є ключовими елементами, які роблять цю пісню особливо зворушливою та значущою.