Пісня "Йде до раю снайперська група…" виконавців Артема Лоїка та Абіє є глибоко емоційною та символічною. Вона розповідає про героїзм та жертовність групи українських снайперів, що обороняли село під Ізюмом від великої кількості ворожих сил. Описуючи нерівний бій, де четверо снайперів протистояли облозі п'ятисот солдатів-окупантів, текст пісні наголошує на відвазі та відданості захисників, їх готовності боротися до кінця за свою землю.
Кожен куплет розкриває окремі історії цих снайперів, підкреслюючи їхню мужність та трагедію втрат. Через образи руїн, крові та жертв, текст дозволяє глибше відчути ціну, яку платять захисники за свободу України. Пісня також висвітлює моменти особистого горя та втрати, наголошуючи на тому, що за кожним військовим стоїть індивідуальна історія і жертва.
Фінальні рядки присвячені пам'яті та вшануванню героїв, наголошуючи на важливості не забувати про їхній подвиг та внесок у боротьбу за свободу. Автор висловлює готовність стати снайпером у символічному сенсі, влучно вражаючи серця слухачів словами, аби героїзм та жертовність захисників завжди залишалися в пам'яті народу. Таким чином, пісня є не лише художнім твором, а й засобом морального та емоційного вшанування тих, хто віддав своє життя за майбутнє своєї країни.