Пісня "Пам'ятайте в банковій вміли червоніти лиш" виконавців Артема Лоіка та Абіє є глибокою рефлексією на тему війни, людської стійкості та непохитної волі до свободи та незалежності. Лірика втілює в собі дух непокори, гордість за свою країну та відданість її захисту.
У центрі вірша - зображення життя людей у часи війни, їхні почуття, думки та переживання. Вони метафорично представлені через образи пустелі в серці, кулі прощення, землі, що стає постелею, і хрещення війною. Це говорить про величезні втрати, біль і страждання, які війна приносить у життя людей.
Артисти підкреслюють, що навіть у такі складні часи, люди залишаються людьми, а не перетворюються на бездушних зомбі. Вони мріють про мир, але розуміють, що до перемоги ще далекий шлях. У пісні відчувається сильний дух опору та відданість своїй країні, її історії та героям.
Образи в пісні, такі як кров окупанта, яка є єдиним приводом для червоніння, нагадують про ціну, яку народ платить за свободу та незалежність. Використання історичних постатей, таких як Шухевич та Сагайдачний, зв'язує сучасну боротьбу з давнішою історією опору та підкреслює неперервність боротьби за свободу.
В цілому, пісня є гімном сили духу, віри в перемогу та незламності українського народу, що бореться за своє майбутнє та ідентичність у вирі воєнних випробувань. Це пісня про непохитну волю до життя, свободи та мрії про мирне майбутнє.