Пісня Артема Лоіка у співпраці з Абієм "Засинаю в ранку сплю і їду в мерсі" - це потужна, емоційно насичена розповідь, що виражає глибокий біль, надію, і непохитну віру у перемогу та свободу. У тексті пісні виражено відчуття втрати, туги за миром, який, як стверджується, ніколи не був повним і, здається, не буде досягнутий у найближчому майбутньому. Водночас, це вираз солідарності, спільноти та готовності боротися за свої ідеали.
Текст описує внутрішні переживання індивіда, який знаходиться в стані війни, зіткнувшись зі смертельними викликами, але продовжує боротьбу. Образи "сплю і їду в мерсі, прокидаюсь в танку", "не стріляю — сію", "ми з крилами за спини" відображають контраст між мирним життям, до якого прагнуть повернутися, і жорстокою реальністю війни, де кожен день - це боротьба за виживання.
Пісня також зосереджується на значенні віри та незламності українського народу, їхньої готовності захищати свою землю і волю, навіть у найтяжчі часи. Посилання на історичних постатей, таких як Шухевич і Сагайдачний, використовуються для підкреслення глибоких коренів боротьби за незалежність і свободу, яка передається з покоління в покоління.
Використання жорсткої метафорики і образів підкреслює рішучість і силу духу, показуючи, що навіть у найважчі часи, у серцях людей живе надія на мирне майбутнє, свободу і незалежність своєї країни. Таким чином, пісня є виразом непохитної волі до перемоги і віри в краще майбутнє.