Текст пісні "Котик не вкладай у мізки" виконавця Володимира Дантеса насичений філософськими мотивами та роздумами про вічну молодість, смерть, і значення життя без зайвого інформаційного шуму. Ліричний герой висловлює бажання залишатися вічно молодим і живим, незважаючи на необхідність стикатися зі смертю та зануренням у повсякденні турботи. Ця ідея вічної молодості та життя виходить на передній план, підкреслюючи бажання людини до непереможності та боротьби з часом.
Згадка про читання книг Василя Стуса підкреслює важливість самопізнання та самоосвіти, розуміння власної ідентичності через призму культури та історії. Порівняння життя без новин з "солодкою панакотою" може вказувати на відкидання непотрібної інформації та концентрацію на справжньому, суттєвому в житті, що приносить справжнє задоволення та спокій.
Останні рядки пісні з їх повторюваністю та простотою підсилюють головну ідею — прагнення до вічності, вічної молодості, яка можлива лише на рівні духу та свідомості, незважаючи на неуникненність фізичної смерті. Це заклик жити повноцінно, ігноруючи те, що "вкладають у мізки", тобто відкидати нав'язані суспільством норми, страхи, і зайву інформацію, яка заважає особистісному росту та щастю.