Пісня "За крок до літа" у виконанні Насті Каменських відкриває перед слухачем вікно у світ глибоких емоцій, боротьби і осмислення. Автор розкриває образ душі, що не є звичайною – це не просто чорний ліс чи райський сад, а складна сутність, повна гіркоти і болю, описана через метафору океану сліз та крові в пелюстках. Таке поетичне зображення душі підкреслює її унікальність і глибину переживань.
У центрі ліричного розповіді – мотиви страждання, втрати, але й непохитної віри та сили. Висловлюється думка, що не існує слів чи ліків, які могли б вилікувати душу, але водночас присутній і мотив нескореності: "Течемо ми проти ріки", що символізує боротьбу і спротив негараздам долі. Ліричний герой звертається до образів природи, як-от травневі квіти, Азовський вітер, що допомагають передати атмосферу переживань.
Особливо важливим є останній розділ пісні, де ліричний герой виражає свою молитву, яка стає замість заповіту. Метафора "світанок у волосся базиліки" викликає образи надії та відродження. Попри всі негаразди та "гарячу лаву" замість сліз, в руках героя – булава, символ сили та влади над обставинами. Пісня закінчується на позитивній ноті згуртованості та спільної боротьби з неласкавою долею, що звучить як заклик до витривалості і непохитної віри в себе.
Таким чином, "За крок до літа" є піснею про глибинні переживання, боротьбу з власними демонами та зовнішніми обставинами, але в той же час про надію, відновлення та внутрішню силу, яка дозволяє подолати будь-які перешкоди.