Пісня "Ой не кожна не кожна" у виконанні Насті Каменських торкається глибоких та болісних переживань душі, які не кожна людина може зрозуміти або відчути. У перших рядках автор звертається до внутрішнього світу людини, порівнюючи його з чорним лісом та океаном гірких сліз, що символізує глибоку трагедію та внутрішні бурі. Образи "берегів схил тривожних" та душі, яка "у крові, в пелюстках і роздерта безбожно", підкреслюють важкі випробування та біль втрат, через які проходить людина.
У середній частині пісні згадуються ліки та слова, які не здатні вилікувати душевні рани, підкреслюючи безвихідь та безнадійність ситуації. Водночас метафора течії проти ріки і льодяних вод, що "бодрять через віки", може символізувати спроби протистояти невдачам і знайти сили продовжувати боротьбу.
В останніх рядках пісні вводяться нові образи - травневі квіти, Азовський вітер, що може говорити про надію на оновлення та перемогу над обставинами. Молитва замість заповіту, душа в високих травах і "замість сліз гаряча лава" нагадують про непереможний дух та силу волі, необхідні для подолання життєвих випробувань. Згадка про долю, яка "спіткала неласкаво", але "згуртувала нас", підсумовує головну думку пісні про спільність і взаємопідтримку в складних життєвих ситуаціях. Таким чином, пісня відображає боротьбу, біль, втрати, але разом з тим і непереможну віру в краще майбутнє.