Ця пісня виконавця Golubenko занурює нас у глибину інтимних почуттів і емоцій, які виникають при втраті коханої людини. Ліричний герой висловлює своє захоплення і безмежну прив'язаність до коханої, підкреслюючи, що її очі та дотики є чимось неперевершеним і ідеальним у його житті.
В пісні порушується тема втрати і болю, що супроводжує відсутність коханої людини. Ліричний герой описує свої відчуття, коли без коханої кожен день стає непомірно важким, а реальність сповнена сентиментальності і болю. Він втрачає здатність сприймати світ навколо себе звичайно, живучи в стані постійної туги і сподівань.
Особливо символічним є момент, коли ліричний герой порівнює своє почуття втрати з відсутністю повітря, що підкреслює життєву необхідність коханої людини для нього. Його звернення до коханої, прохання про допомогу або хоча б слово підтримки, відображає глибину його відчаю і потребу у взаємності.
Висловлювання про "моїх вагань і шаленої втоми від цих почуттів вже на ще два альбоми" говорить про невичерпну глибину його переживань та емоційного багажу, який він несе в собі. Це не просто пісня про розлуку, це вираз глибокого особистого досвіду, який вимагає бути висловленим через мистецтво.