Пісня відображає глибокі емоційні переживання особи, яка втратила близьку людину. Від самого початку ми бачимо згадку про ідеальність, яка асоціюється з очима коханої особи, вказуючи на її незрівнянну красу та важливість у житті ліричного героя. Емоційна прихильність така сильна, що всі інші люди та їхні імена забуваються, лишається лише образ цієї однієї важливої особи.
В середній частині пісні ми стикаємося з описом болю від втрати та неможливості бути разом. Ліричний герой пояснює, як його життя погіршується без присутності коханої: біль стає сильнішим, дні – гіршими, а ночі – темнішими. Ця алегорія підкреслює, що відсутність коханої робить його світ більш мрачним та безрадісним.
Заключна частина пісні розкриває глибоку потребу ліричного героя у зв'язку з коханою особою, навіть якщо це лише дотик або слова. Він порівнює її з необхідністю музики для життя, підкреслюючи незамінність коханої особи. Є згадки про сентиментальність, яка стає основою його реальності, вказуючи на те, що життя без коханої втрачає сенс і наповненість. Висловлюється ідея про те, що кохання є життєво важливим, подібно до повітря, і без нього все стає повільним і безрадісним. Таким чином, пісня відображає безмежну прихильність та глибину втрати, яку важко подолати.