Пісня Михайла Грицкана "Тебе бог мені залишив" виражає глибокі почуття і переживання виконавця, обернені до коханої особи. Вона починається з ліричного звернення, де автор говорить про те, що ім'я коханої наче написане зорями в небі його душі, символізуючи її невід'ємну присутність у його житті та глибоку прихильність.
У подальшому тексті розкривається образ взаємної любові, що є даром долі або божим даром. Виконавець описує свою закоханість як безмежну та шалену, відзначаючи, що ця любов робить його не вільним, але водночас безмежно щасливим. Любов описана як найвища цінність, порівнювана з незліченною кількістю кроків і років, що не важливі без присутності коханої.
Згадується і природній елемент — вітер, що несе голос коханої, та море, що малює її силует, підкреслюючи всепоглинаючу та всюдисущу присутність її образу в житті поета. В кінці пісні з'являється мотив подяки Богу за дароване щастя кохання, що символізує глибоку вдячність за зустріч з коханою особою.
Таким чином, ця пісня є вираженням безкорисливої, глибокої та духовної любові, що змінює сприйняття світу та надає життю особливий сенс і цінність. Вона говорить про те, що справжнє кохання є найвищим даром, що може бути дано людині.