Пісня "І із пам’яті цей звук нестерпний" виконавця ТУЧА занурює нас у світ особистісних переживань, самотності та внутрішньої боротьби. Вона розпочинається зі зізнання у відчутті глибокої самотності, коли навіть власна кімната не може стати притулком від почуттів. Автор пісні висловлює складність боротьби із внутрішнім соромом та безсиллям, що не дає спокою навіть з закритими очима.
Основною темою пісні є боротьба з внутрішніми демонами, тривогою, що "вже мене дістала", та бажанням втекти від неприємних думок та звуків, які не дають спокою. Вона говорить про бажання стерти з пам'яті "цей звук нестерпний", що може символізувати як зовнішній так і внутрішній негатив, який оточує людину.
У пісні також присутня прохання до слухача або до близької людини не судити за бажання бути "слабкою" хоча б на мить, підкреслюючи важливість прийняття та розуміння у відносинах. Автор використовує контраст між танцем як виявом радості та свободи та власним станом, де навіть танець іншої людини не може стати рятівною соломинкою.
Закінчується пісня на ноті співіснування різних емоцій: поки одна людина переживає внутрішні боротьби, інша продовжує танцювати. Це створює образ двох паралельних світів, де кожен знаходить свій спосіб вираження та справляння з труднощами життя. Пісня закликає до емпатії та підтримки у складні часи, нагадуючи про важливість співпереживання і людського зв'язку.