Пісня "Сів крук на вівтар" у виконанні YARMAK - це містична і водночас героїчна оповідь, пронизана символізмом і образами зі слов'янської міфології та інших давніх вірувань. У перших рядках твір відкривається картинами нічного неба, де місяць виступає свідком драматичних подій, а крук на вівтарі символізує передвістя важливих змін чи подій. Головний герой пісні, отримавши в дар від богів меч вогню залізний, готується до подорожі або битви, яка має велике значення. Зорі як шати надають образу величності та водночас невловимості, а прохання помолитися за них є визнанням ризику та невизначеності майбутнього.
Далі текст поглиблюється в деталізацію внутрішнього світу та переживань героя, його звернення до предків за силою та благословенням. Він відчуває себе частиною великої історії та природи, порівнюючи себе з вовком, дубом, малахітом - символами стійкості, міці та вічності. Персонаж проголошує свою непереможність та готовність протистояти ворогам, натякаючи на захист та покровительство вищих сил, як Перуна.
Згадка про Асгард та Баала вносить у пісню елементи скандинавської та давньосхідної міфологій, що підкреслює універсальність боротьби між світлом і темрявою, добром і злом. Виклик перед обличчям зла, символічне відкриття брам у світле майбутнє акцентують на вірі героя в перемогу і значення його місії.
У кінцевих рядках пісня повертається до свого початку, створюючи замкнене коло та підкреслюючи вічний цикл боротьби та поновлення. Це не лише історія про готовність до випробувань, але й про вічне прагнення до світла, мудрості та справедливості, передане через метафори та образи, глибоко закорінені в культурній та духовній спадщині.