Пісня YARMAK "І щоб не готував лукавий враг нам" занурює слухача в містичний світ, де стародавні боги та міфологічні образи виходять на передній план. Лірика пісні описує воїна, обранця богів, що отримав від них меч з вогняної сталі, готовий вирушити в похід проти ворогів. Образи крука на вівтарі та грізного місяця створюють атмосферу таємничості та предвіщають майбутню боротьбу.
Воїн молиться роду своєму, просить сили у природи, символізованої полем, зорям та місяцем. Він готовий стати на захист своєї землі, використовуючи мудрість і силу, дані йому від богів. Перун, бог грому, особисто плів йому кольчугу, а Богун – батько воїнів, наповнює його люттю проти ворогів.
Особливу увагу приділено образу воїна як невразливого брахмана, який символізує єдність із природою та стихіями. Воїн постає не тільки як захисник свого народу, але й як частина великого космосу, здатний перетворити смерть у перехід до іншого стану.
Пісня закликає не боятися смерті, адже для воїна вона є лише переходом. Співак наголошує на важливості сили духу та готовності до боротьби, що робить її потужним гімном сміливості та відваги. Це не просто пісня про боротьбу, а глибокий філософський роздум про сенс життя, смерті, та зв’язок людини з космосом. В кінцевому підсумку, пісня є ода силі духу та непереможності людини перед обличчям випробувань долі.