Пісня "Батько Богун люті не жалів" виконавця YARMAK відображає глибокі мотиви боротьби, сили духу та відданості своїм корінням і ідеалам. Початок пісні занурює нас у містичний світ, де природа і космос зливаються з людською долею. Образ крука, що сідає на вівтар, та грізного місяця, що світить, символізує початок великого подвигу та надзвичайної місії. Прийняття меча вогню залізного від богів підкреслює обраність та велику відповідальність героя пісні.
У подальших рядках розкривається готовність до відправлення у небезпечну подорож, де зорі стають символом захисту, а молитва коханої є проханням про підтримку та благословення. Звернення до предків за силою полів, а також згадка про холодний розум і залізне тіло, надане небесними ковалями, вказують на непохитну стійкість і мудрість воїна.
Кульмінацією пісні є зіткнення з ворогами, де воїн, благословенний Перуном, демонструє свою нескореність і могутність. Порівняння себе з вовком, дубом та древнім малахітом символізує єднання з природою та незламну силу. Незважаючи на невблаганність долі, є віра у перехід воїна до кращого світу, не кінець, а новий початок.
Заключні рядки підкреслюють, що ще зарано йти до Асгарду, місця вічного відпочинку воїнів, підкреслюючи, що боротьба і подвиги на землі продовжуються. Заклик відчиняти браму ім'ям Світла і роду знову звертається до містичної сили і зв'язку з предками, підкріплюючи відданість героя його народу та світлому майбутньому. Повторення початкових рядків слугує нагадуванням про незмінну мету та вічну циклічність боротьби і відродження.