У пісні "Кожен біль лишає знак" Анни Трінчер мовиться про глибоке емоційне розчарування та біль від розлуки з коханою людиною. Лірична героїня зіткнулася з труднощами після втрати близької особи, що залишило на її серці незгладимий слід. Цей досвід змусив її відчувати себе самотньою навіть серед людей, підкреслюючи внутрішню ізоляцію та біль від розставання.
Аналогія з кропивою, що використовується в пісні, символізує болісні наслідки любові, які можуть "жалити" навіть після того, як самі відносини закінчилися. Попри фізичну присутність серед інших, емоційна відсутність коханої людини робить ліричну героїню вразливою та самотньою. Вона наголошує на тому, що кожен досвід кохання, який приносить біль, залишає невидимі, але глибокі сліди на душі.
Особливу увагу привертає рефрен, де повторюється мотив любові-кропиви. Це не лише метафора болю, але й спроба самозаспокоєння і переконання себе у тому, що, попри глибокий біль, вона все ще "жива". Пісня передає думку про те, що кожен випробуваний біль є важливим уроком, що формує особистісне зростання, навчаючи ліричну героїню міцності та здатності протистояти життєвим випробуванням. Таким чином, пісня стає виразом не лише болю, але й надії на краще майбутнє без болісних відносин.