Пісня "А на тому боці – там живе Марічка" виконавця Івана Никитюка занурює слухача у світ нездійсненної любові, розкинутої між двома берегами річки. Ліричний герой описує красу природи, яка стала свідком його почуттів до Марічки – дівчини, що живе на протилежному березі. Її зображення, пов'язане з природною гармонією і красою, набуває майже міфічних рис, де її вихід з хати на поріг стає важливою подією для цілого оточення.
У другому абзаці відчувається глибока зв'язок між красою Марічки і реакцією оточуючих чоловіків, що лише підкреслює її недосяжність для ліричного героя. Її посмішка і погляд стають причиною для жартів і заздрощів, але для героя – символом невимовного болю та нездатності перебороти перешкоду, яку становить річка.
Останній абзац підсумовує внутрішній конфлікт героя, який, з одного боку, переживає глибокі почуття до Марічки, але з іншого – не знаходить шляху до неї. Його самотні прогулянки берегом річки в пізні години символізують відчай і водночас надію, що колись він все-таки знайде спосіб досягти бажаного. Пісня залишає відкритим фінал історії, залишаючи слухача з роздумами про силу любові та перешкоди на її шляху.