Yaktak &Amp; KolaПо Сотому Колу Бо Нас Розкидало По Різних Краях

Пісня "По сотому колу" від YAKTAK & KOLA занурює слухача у меланхолійну атмосферу роздумів про розлуку та відстань, яка розділила двох людей. Виконавці описують, як життя, яке колись здавалося захопливим і повним пригод, тепер набуває тіні смутку через фізичну та емоційну віддаленість. Центральний образ чашки кави вранці слугує нагадуванням про спільне минуле та моменти, коли ще можна було ділитись простими радощами життя.

Лірика відображає глибоку ностальгію та сум за втраченим зв'язком, порівнюючи розлуку з роз'єднанням лука й стріли – вони вже не можуть створювати єдине ціле. Повторення фрази про гітару, яка "заплаче" в соте коло, символізує безкінечну повторюваність спогадів та нездатність зупинити цей цикл спогадів і почуттів, що постійно повертають до моментів, проведених разом.

Автори задаються питаннями про природу суму та втрати, порівнюючи свої почуття з тугом дерев за опалим листям, аскетів за містом, та пісні, яка сумує за голосом, що її співав. Ці роздуми підкреслюють універсальність відчуття втрати, яке може виявлятись у найрізноманітніших формах. Заключна частина про телефонні розмови, що "спотворюють дійсність", вказує на складність збереження справжнього зв'язку та спілкування на відстані, підкреслюючи, що справжні емоції та почуття складно передати через технології.