Ця пісня відображає ностальгію та сум за втраченими зв'язками, які колись здавались нерозривними та цінними. Вона починається з роздумів про минуле, коли все навколо здавалося новим і захоплюючим, а відносини між людьми були повні взаєморозуміння та спільних інтересів. Згадка про ранкову каву символізує ті моменти інтимності та близькості, які залишились у минулому.
Однак, як і багато відносин, з часом вони зазнають випробувань – місяці розлуки символізують віддаленість, яка виникла між людьми, порівнянну з луком, що випустив стрілу. Цей образ підкреслює не тільки фізичну, але й емоційну відстань між ними.
У пісні також згадується гітара, що плаче – метафора глибоких емоційних переживань, які залишаються непоміченими та невисловленими. "По сотому колу" може вказувати на повторюваність ситуацій або думок про минуле, що не дають спокою. Фраза "перекотиполе" наголошує на несталості життя та тому, як обставини розкидають людей по різних шляхах.
Автор також роздумує над суттю втрати та суму, порівнюючи свої почуття з природними та філософськими образами – чи сумують дерева за листям, аскети за містом, а пісні за голосами. Це підкреслює універсальність почуття суму, але також зазначає, що деякі речі, як-от телефонні розмови, можуть спотворювати справжні почуття та дійсність.
У цілому, пісня висловлює глибоку тугу за втраченими зв'язками та часами, які більше неможливо повернути, а також рефлексію над тим, як життя несе нас по різних шляхах, залишаючи за собою спогади та невисловлені слова.