Іван НикитюкТа Нехай Сміється Неспокійна Річка Все Одно На Той Бік Я Путі Знайду

Пісня "Та нехай сміється неспокійна річка" Івана Никитюка розкриває історію невимовної туги та нездійсненної любові, втіленої через образи природи та недосяжності коханої. У першому абзаці описується мальовнича сцена, де річка, вируючи та вивертаючись, розділяє два світи – світ співака та світ його коханої Марічки, яка живе на протилежному березі. Ця річка стає символом перешкоди, яка відділяє любов, але одночасно з'єднує їхні долі через споглядання одне одного здалеку.

У другому абзаці описується, як краса Марічки оживляє навколишній світ, її усмішка і погляд, що ваблять молодих чоловіків, які безрезультатно намагаються завоювати її серце. Це підкреслює її недосяжність не тільки для співака але й для інших.

Третій абзац розкриває внутрішній стан співака, його самотність та безнадійне бажання перебути річку, щоб бути поруч з коханою. Він мандрує берегом, сповнений роздумів і мрій про з'єднання, яке здається неможливим.

Заключний абзац виражає рішучість співака знайти шлях до коханої, незважаючи на всі перешкоди, які символізує річка. Це виявлення непохитної віри в силу любові, яка здатна подолати будь-які труднощі. Пісня залишає слухача з думкою про вічну боротьбу між бажанням і можливістю, між серцем і обставинами.