Пісня "Все життя і до останку" виконавця SHUMEI пронизана глибокими емоціями та роздумами про кохання, втрату і надію. В перших рядках ми чуємо заклик не благати про почуття та бути обережними, не шукати знову те, що вже минуло. Це нагадування про те, що іноді потрібно відпустити минуле, щоб рухатися вперед.
Артист звертається до теми самотності та нерозділеного кохання, говорячи про біль від неможливості поділитися своїми почуттями, коли "серце хоче кричати, але ніхто не чує". Відчуття безсилля перед обличчям власних емоцій, яке супроводжується образом плачучого дощу, наголошує на спільності досвіду болю та втрати.
Водночас, у пісні є лінія надії, яка проявляється в бажанні "вилетіти вище хмар" і почати все спочатку. Це висловлює непохитну віру в кохання, яке переживає всі перешкоди, "все життя і до останку". Проте, існує загадковість і невизначеність у тому, як зберегти це кохання, що робить його ще більш цінним та бажаним.
У пісні піднімається тема боротьби з внутрішніми ланцюгами та пошуку свободи для вираження своїх почуттів. Незважаючи на сумніви та болючі емоції, пісня залишає за собою відчуття надії та непохитної віри в силу кохання.