Ця пісня виражає глибокі емоції та роздуми про кохання, втрату та спроби знайти спосіб зберегти любов у складних умовах. В перших рядках закликається не просити про почуття назад і не гнатися за минулим, що нагадує про необхідність приймати сьогодення і вміти відпускати. Ліричний герой говорить про своє бажання залишатися непоміченим, тушуючи свою тінь, і про складність висловлювання своїх почуттів, коли здається, що ніхто не чує.
Далі текст пісні переходить до більш особистих відчуттів, висловлюючи біль від усвідомлення, що навіть сильні почуття іноді залишаються непочутими. Слова про плач дощу, який символізує універсальність страждання, підкреслюють зв'язок між людськими емоціями та природою. Повторення рядків про бажання летіти вище хмар і почати все заново підкреслює надію на відновлення та можливість любити безкінечно.
Завершальна частина пісні розкриває тему невизначеності у відносинах і пошуки відповіді на питання, як зберегти любов. Вона закликає до розуміння, що іноді важливі речі залишаються невисловленими не через брак почуттів, а через складність вираження їх словами. Пісня звертається до теми внутрішньої сили і віри в себе, навіть коли здається, що ніхто не вірить у ваші сльози чи почуття. Вона нагадує про значення кохання у житті та важливість зберігати його, незважаючи на всі випробування.