Текст пісні, представлений виконавцем TAYNA, відкриває перед нами історію про непохитну віру в любов та надію на возз'єднання. У перших рядках ми стикаємося з іпотетичною ситуацією, коли співаку радять забути про кохану особу, яка, можливо, більше не повернеться. Втім, відповідь ліричного героя категорична і сповнена віри – ніхто не знає майбутнього, і вона переконана, що її коханий не може не любити її. Ця непохитна віра у взаємні почуття символізується через природні образи – злива, вітер, білий сніг, які є метафорами перешкод і перипетій на шляху до їхнього возз'єднання.
У наступних абзацах пісня переходить до мрій про майбутнє, де весна символізує відродження почуттів і тепло рук коханої особи – здатне розтопити навіть білий сніг, що ліг на землю і на серце. Це образ, що показує, як сила любові може долати будь-які перешкоди та зцілювати рани.
Основний рефрен пісні "Я підніму, як крила, руки І полечу за небокрай" слугує метафорою амбіції та готовності долати перепони на шляху до коханої особи. Ліричний герой готовий стати для коханої всім: сонцем, що освітлює життя, і надією, що зігріває серце. Обіцянка постукати у віконце і віра в те, що його впустять, символізує непохитну віру в повернення та возз'єднання, що перебуває в серці на відстані.
Таким чином, пісня виражає не лише глибоку любов і відданість, але й непереможну віру в їхню силу, здатну перемогти будь-які перешкоди та випробування. Це гімн надії, любові та віри в чудеса, що можуть трапитися з кожним, хто щиро любить.