Пісня "Як сон трава при долині" виконавиці Victoria Niro сповнена глибоких емоцій і звернена до природи та власної душі як до вірних співрозмовників у часи випробувань та боротьби за власну ідентичність. Вступні рядки пісні малюють образ звернення до вечірньої зорі, як символу надії та спільноти з природою, що служить утіхою у важкі часи. Співачка просить зорю розповісти їй про красу та велич природи, що невіддільна від української землі, відчуваючи глибокий зв'язок із своєю батьківщиною навіть у вигнанні або у внутрішньому вигнанні.
Далі пісня відображає контраст між красою природи та тяжкістю людського буття, зокрема через образи нехрищених дітей, що гойдаються на гілках верби, та вовкулака, що ночує на могилі. Ці образи символізують страждання, неспокій та несвітські аспекти існування, що переплітаються з красою української природи та культури.
У серці пісні лежить мотив несправедливості та втрати рідної землі, але разом з тим непохитна віра у власну силу та незламність духу. Співачка висловлює відмову приймати реальність, де немає місця для неї та її народу на їхній власній землі, проголошуючи віру як свою броню проти брехні та утисків.
Закінчується пісня закликом до єдності та віри в свободу тільки в межах України. Це підсилює загальну тему пісні - незламність духу українського народу, глибоку прихильність до своєї землі та культури, а також непереможну надію на майбутнє, де Україна та її народ будуть вільні. Пісня є яскравим виразом любові до рідної землі, боротьби за власну ідентичність та віри у світле майбутнє, незважаючи на всі випробування.