Пісня "Зоре моя вечірняя", виконана Victoria Niro, підносить перед слухачем картину глибокого зв'язку з природою, історією та особистим відчуттям приналежності до рідної землі. В перших рядках ми бачимо образ звернення до зірки, яке символізує спілкування з вищими силами чи предками, що нагадує про важливість коріння та походження. Поетично описані природні явища, такі як захід сонця за горою, райдуга на Дніпрі, додають пісні колориту та переносять слухача в мальовничі куточки України.
Далі текст пісні поглиблюється за рахунок використання образів широкої сокорини, яка розпустила гілки, та верби, що похилилася над водою, символізуючи силу та стійкість природи, а також зв'язок поколінь. Незвичайний мотив нехрищених дітей на гілках верби може символізувати невинні душі, що шукають свій шлях.
Центральною темою пісні є почуття втрати рідного дому та землі, але одночасно з цим звучить і заклик не приймати цю втрату як незаперечний факт. Висловлюється неприйняття брехні та звернення до віри як до броні, що захищає від зовнішніх загроз.
Пісня завершується питаннями про долю України, виражаючи тривогу за майбутнє, але разом з тим надію на свободу та можливість жити на рідній землі. Таким чином, вона торкається глибоких емоційних струн, викликаючи роздуми про власну ідентичність, історію та місце у світі. Це гімн сили духу та прихильності до рідної землі, що об'єднує минуле, сьогодення та майбутнє.