У цій пісні оповідається про дівчину, яка вирішила дотримуватися власного серця у виборі життєвого партнера, незважаючи на суспільні очікування та норми. Народжена в середу, вона відкидає перестороги про те, що це передвіщає горе, та виражає бажання жити за власним вибором, а не за матеріальним становищем потенційного чоловіка. Відмовляючись від заможного претендента, який обіцяє їй багатство та комфорт, але знаходиться далеко від дому, вона підкреслює цінність любові та емоційної близькості над матеріальними благами.
Пісня передає емоції дівчини, яка чекала на свого коханого щовечора, вкладаючи свої почуття в рукотворну сорочку, символ відданості та любові. Ця деталь підкреслює глибину її почуттів та готовність чекати на коханого, незважаючи на випробування та сумніви.
Зміст пісні також торкається теми суспільних очікувань щодо вибору життєвого шляху. Дівчина ігнорує погляди та поради оточуючих, які намагаються вплинути на її вибір, натомість відстоюючи власні переконання та почуття. Вона висловлює впевненість у своєму виборі, попри те що народилася в середу, день, який за народними віруваннями може символізувати труднощі.
У кінці пісні лунає мотив відпущення горя та біди, які намагаються переслідувати героїню. Вона сприймає своє народження в середу не як прокляття, а як особливість, що не визначає її долю. Це відображає її мужність та незалежність духу, а також віру в те, що справжнє щастя знаходиться в любові та вірності власним переконанням, а не в зовнішніх обставинах чи матеріальному достатку.