У цій пісні йдеться про молоду жінку, яка народилася у середу, день, який за повір'ями асоціюється з певними труднощами. Але пісня відображає її непохитну рішучість ідеалістично дивитися на життя та кохання, незважаючи на забобони та застереження оточуючих. Вона відкидає можливість вийти заміж за багатого чоловіка, адже віддає перевагу коханню з чистими почуттями, підкреслюючи цінність особистих якостей над матеріальним становищем.
Головна героїня пісні висміює матеріальні спокуси, пропоновані їй багатим нареченим, який намагається завоювати її серце обіцянками розкоші. Вона стоїть міцно на землі, не прагнучи залишити свій дім і родину заради невизначеного майбутнього з чоловіком, який не зміг захопити її серце. Її відданість коханому, який відправився на війну, демонструє її глибокі почуття та вірність, а відсутність страху перед лихом, яке передбачається з її дня народження, підкреслює силу її духу.
В останніх рядках пісні лунає мотив відпущення горя та бід, що символізує емоційне звільнення та готовність дивитися вперед з надією та оптимізмом. Героїня пісні, сповнена внутрішньої сили та впевненості, не лише відкидає негативні прогнози, а й активно формує своє майбутнє, спираючись на справжні цінності та глибокі почуття. Це історія про відвагу бути вірною собі, незалежно від зовнішніх обставин чи спокус.