Останні коментарі

Трек "Нові люди несуть правди правди суть" від DIBROVA, це наче відкриття дверей у світ, де кожна нота та слово несе глибинний зміст. Монотонність цієї пісні не втомлює, а замість цього зачаровує і змушує замислитись над кожним словом. Спочатку була легка збентеженість, але цікавість взяла гору. Ця композиція - наче подорож до власної душі. Незвично, але прекрасно. Вражена. Сензитивність мого сприйняття лише поглибила це відчуття занурення у світ, створений DIBROVA. Неймовірно!

Заворожило і відштовхнуло одночасно. Як лабіринт, що приваблює, але в якому легко загубитися. Слова пісні - наче ключі, що не підходять до замків моїх емоцій. Але саме в цьому і є її казка - у пошуку та нерозумінні. ADAM майстерно веде гру між рядками, навіть коли каже "мені нічьо не дав".

Слухаючи "Все це бачили стіни під'їзду" від YAKTAK, відчуваю, ніби стіни дійсно можуть говорити. Ця пісня - як відкриття старого дневника, забутого в під'їзді, що розповідає історії минулих років. Як у фільмі, де кожна нота - це кадр з життя. Неймовірно, що музика може так точно передати відчуття

З кожним акордом цієї пісні, здається, занурюєшся глибше у внутрішній світ, де зірки не просто світять, а мовлять тобі про щось важливе. "Міцний п'янкий аромат" Христини Панасюк - це не просто музика, це подорож до куточків душі, які раніше були невідомі. Усталість відступає, залишаючи місце для роздумів і відчуття, що незважаючи на все, життя - неймовірне! Ця пісня - як місток між реальністю та снами, де кожен з нас може знайти щось своє. Внутрішній конфлікт знаходить резонанс у кожному слові, а мелодія веде за собою, немов зоряний шлях, що освітлює темряву. Дякую за це музичне чудо, яке дозволяє хоч на мить забути про буденність і поринути в атмосферу непізнаного

У цій пісні Ірина Білик не просто співає – вона розмовляє з душею кожного, хто знаходить в собі силу слухати. "Не забув знаю і не забудеш як дощі цілували сліди" – це не просто слова, а шматочок серця, подарований нам у вигляді музики. Слухаючи, не можу стримати відчуття глибокої ностальгії і водночас відчуваю, як напруження покидає мої плечі, залишаючи після себе лише спокій і невимовну тугу за минулим. Ця пісня – як дотик дощу по шкірі, ледь вловимий, але незабутній. Ірино, дякую за емоційний вихор, що ти викликаєш своїм талантом!

З кожним акордом цієї пісні, здається, що рани не просто зацвітають, але й перетворюються на витвори мистецтва, що малюють неповторні історії на полотні душі. MARIIA DOVGAUK не просто співає, вона зцілює музикою, даруючи кожній ноті силу перетворення болю в красу. Ця пісня - як магічний еліксир для серця, що вчить любити, прощати та знаходити красу в найтонших проявах життя. Чудово, що такі твори є в світі. Вони нагадують, що музика - це не просто звуки, але й ліки для душі.

Щойно прослухав "Час це ліки та не для нас" від DSIDE BAND і ось що скажу: ця пісня - це як ковток свіжого повітря у спекотний день. Вона змушує тебе відчувати все одночасно: радість, ностальгію, бажання танцювати під місячним світлом. Неймовірно, як слова та мелодія можуть так точно відображати емоції, що кружляють в голові, але не знаходять виходу. DSIDE BAND, ви не просто творите музику, ви творите магію, що зцілює душу, але зовсім не так, як ліки. З нетерпінням чекаю на ще більше вашої творчості! Ця пісня залишиться зі мною надовго.

Зайшла сюди випадково, але ця пісня - ніби ключ до моєї душі. "Надрання болючі думки перемагають" від СКАЙ звучить так, наче вони читали мій щоденник. У цей апатичний період, коли все навколо дратує, ця мелодія стала для мене маячнею. Гіпертимній натурі не просто знайти щось, що б змусило серце битися в такт, але ця пісня - саме те. Не думала, що в такий стані можна хоча б потупотіти ніжкою, а тут... Слухаю на репіті. Дякую, СКАЙ, за музичну терапію!

З кожним тактом цієї пісні, здається, відкриваю для себе нові шляхи і нехожені стежки. "Покривало у дорогу хоч і замело", але VERLOKA & NICHKA прокладають маршрут прямо до серця. Відчуваю, ніби кожна нота це запрошення до танцю під музику зі сніговими віхолами. Неймовірно, як можна так точно передати відчуття екстазу і водночас зберігати інтригу! Пісня, що не просто звучить, а живе разом з тобою.

Зайшла послухати пісню, а потрапила у вир емоцій, де кожен акорд - це поклик серця. "Я так хотіла залишитись вдвох де ми одні" - не просто слова, а історія, що залишає слід у душі. STASYA, ти не просто співаєш, ти малюєш музикою. Дякую, що подарувала момент утіхи у цьому безкрайньому океані буднів

В цій пісні стільки унікальності, що навіть спроба знайти щось подібне перетворюється на місію неможливу. Тоні Браско & 2TONE мають цей неповторний вайб, що пробуджує найглибші емоції та залишається в серці назавжди. Слухаючи їх, розумієш, що інтуїція тебе не підводить - перед тобою шедевр, який викликає одночасно і натхнення, і відразу до всього звичного і повсякденного. В цьому музичному полотні кожна нота, кожне слово - це історія, яка відрізняється від мільйонів інших, немов відбиток пальця. Чудова робота, яка змушує заново відкривати світ музики

Відкрила цю пісню, як звичайний вечір, але несподівано вона забрала мене в подорож, де кожен акорд – це емоція, кожен слово – це спогад. "Замовчала сховала в серці зберегла" не просто мелодія, це ключ до найпотаємніших куточків душі, де зберігаються всі ті емоції, які ми замовчуємо. Darisha створила не просто пісню, а ліки для душі, які нагадують, що сила наших почуттів – це не щось, від чого варто ховатися. Це – скарбниця, яку варто берегти. Слухаючи, забуваєш про страх, а серце наповнюється світлом. Як би не було, Darisha, дякую, що ділишся з нами світлом своєї душі.

У кожному акорді цієї пісні - глибока ніжність і безмежна теплота, які виходять прямісінько з серця. "Я засинаю з найкращою жінкою й далі писатиму вірші про неї" - не просто слова, це відчуття, яке наповнює душу спокоєм і водночас викликає голод до життя, до любові, до творчості. SAMCHUK, ваша музика - це щось більше, ніж просто звуки. Це - магія, що дарує відчуття вини за кожен непрожитий день на повну, за кожен невисловлений почуття. Дякую за нагадування жити щиро і любити безмежно.

Насиченість звуків у цій пісні просто фантастична! Навіть в голодний час вона здатна наситити мою душу мелодіями і ритмами. Така скучність, яка мене обгортає, розтікається під чарівні звуки "Вставай" від YAKTAK. Ця музика просто закликає до дії, навіть коли ти винуватий за те, що не робиш чогось важливого. І аналітичний мій розум занурюється в кожен акорд, в кожне слово, намагаючись розкрити глибину почуттів, які пробуджуються від цієї пісні. Дуже рекомендую всім ознайомитися з цим музичним шедевром

Тільки Арсен Мірзоян може змусити серце битися в ритмі його пісень. "А може не було їх Де хоч шрам" - не просто мелодія, це карта моїх емоцій, де кожен шрам - це історія, але завдяки цій пісні, вони виглядають майже як відзнаки. Музика, що дає силу і впевненість, звучить не просто в слухавках, а в глибині душі. Дякую, що ділитеся своєю музикою, яка здатна витягнути з глибини найтонші нотки душі. Слухаючи, я відчуваю, що кожна нота вібрує відповідно до мого настрою, піднімаючи його на небувалу висоту. Мистецтво, яке не лише чути, а й відчувати кожною клітиною. Ваша музика - це місток між минулим і майбутнім, де кожен шрам стає перлиною. Арсен, ти не просто співак, ти - чарівник емоцій.

Кожна нота в цій пісні ніби виткана з найтонших волокон моєї душі. Вона обіймає серце словами, що відгомонять у глибинах пам'яті, нагадуючи про моменти, коли щастя було безмежним, а смуток - лише тихим шепотом за спиною. Оля Цибульська не просто співає, вона веде за руку по вулицях спогадів, де кожен камінь - це історія, а кожна калюжа відображає небо наших мрій. "Ховав від світу мене на грудях" - це не просто пісня, це ключ, що відкриває двері до світу, де кожен з нас є єдиним і неповторним, а наші страхи тануть, мов перші зірки на ранковому небі. Дякую, що даруєш відчуття легкості і спокою, коли вони так потрібні. Ця музика - мій притулок від світу, що іноді здається занадто гучним і хаотичним.

У цій пісні, наче у повільному падінні листка з дерева, кожен акорд – це відчуття, а слова – це думки, що вирують у голові. "Падай без пам’яті" не просто заклик до втрати контролю, але й ніжне приниження до визнання власних емоцій. У їхньому вокалі чую бажання зупинити момент, а у мелодії – втішення. Завдяки "Один в каное", ця пісня для мене стала містком через темряву, ведучи до світла розуміння та прийняття. Незважаючи на мою циклотимічність, вона змусила мене відчути спокій у монотонності, знайшовши в ній несподівану красу. Це мистецтво, що лікує.

Потрапивши сюди в стані умиротворення, очікувала чогось, що збентежить мою тонку сензитивну душу. Але "Мабуть тут на землі вона є перше" від AVIATOR... Це щось незбагненне. Зазвичай, дисгармонія панує в моєму сприйнятті музики, але ця пісня? Вона викликає відчуття, ніби кожна нота - це ключ до нерозгаданих таємниць душі. Я здивована, наскільки мелодія змогла знайти резонанс у мені, незважаючи на звичний скепсис. Можливо, саме в такі моменти усвідомлюєш, що музика - це не просто звуки. Це магія, що здатна торкнутися найтонших струн душі.

В цій пісні є щось магічне... Здається, Oxana Trach промовляє прямісінько до душі. "Просто мою руку не відпустиш" - це не просто слова, це заклик до невимовних почуттів, що заховані глибоко в серці. Важкі часи приходять і йдуть, але сила, що витікає з цих нот, здається, надихає та підтримує. Ця пісня - як якір у бурхливому морі життя. Чудова робота, яка залишає слід у серці надовго.

В цій пісні стільки тепла та надії, що навіть у найхолоднішу ніч ти відчуваєш, ніби біля тебе розгорівся затишний вогонь. Vova Cigan та LYO HAN нагадали, що дива трапляються, коли в них вірити. І дійсно, ніколи не пізно знайти своє світло у темряві. Ця пісня - як бальзам для душі, що заспокоює нерви та наповнює серце спокоєм.

З кожним акордом цієї пісні, здається, світ стає яскравішим і теплішим, ніби Катя Глєбова вміє наповнювати оптимізмом не тільки серце, а й увесь навколишній простір. "І що би не трапилось, вихід знайду..." - це не просто слова, це маніфест надії, який кожен повинен нести в собі. Величезний респект артистці за те, що вона дарує світлу енергію у такій красивій формі

Ніколи не думала, що одна пісня може так глибоко торкнутися моєї душі. "Тебе мені послало синє небо я все життя до тебе довго йшов" - слова, які здаються простими, але викликають стільки емоцій і роздумів. Волканов, без сумніву, вміє торкатися найтонших струн душі. Ця пісня - як подорож до найглибших куточків свого "Я", де зберігаються всі таємниці і сни. Її легкість проникає прямо до серця, незважаючи на мій сонливий стан і відразу до всього навколо. Ця музика - як ясне світло у темряві, що веде за собою, обіцяючи щось чарівне і неповторне. Вона нагадує, що найцінніші речі в житті - це не ті, що ми шукаємо, а ті, що знаходять нас самі. І за це я вдячна.

Кожен акорд цієї пісні веде мене до уявного берега, де хвилі співають унісон з моєю душею. "Ти нагадуєш мені про море" - не просто слова, а місток між серцем та безкраїми просторами води. BALSAM дарує не просто мелодію, а квиток на подорож до внутрішнього світу, де кожна нота - це шепіт хвиль. Чудово, коли музика вміє торкнутися там, де слова безсилі. Ця пісня - як літній бриз, що здатен оживити спогади та мрії. Дякую за цей шедевр!

Кожен акорд цієї пісні - як ключ до закритих дверей моєї душі. "Ей залюби мене до болі" - не просто слова, а заклик серця, що знаходить відгук у кожному, хто колись тремтів від кохання. Самчук, здавалося, виграває на струнах моєї ностальгії, пробуджуючи бурю емоцій. Це не просто пісня, це історія, яку я не хотіла б розповідати, але не можу забути. Сором'язливість мого настрою лише посилюється, коли я чую, як він співає про біль, яка так солодко болить, коли любиш. Так, це більше ніж музика - це частина моєї історії. Дякую, що змусили моє серце знову битися в ритмі вашої пісні.

Завітав сюди, сподіваючись на заряд енергії від нових мелодій, але "І нічого більше нам не принесе прієзжий хлопець" від OTOY лише поглибив моє розчарування. Чекав на щось, що змусить серце битися частіше, але замість цього відчуваю лише отворжение. Можливо, аналітичний погляд не дозволяє мені повністю зануритися у глибину цієї композиції, але чекав я від OTOY значно більшого. Ця пісня як метафора моїх останніх очікувань від музики - багатообіцяюча, але в кінцевому рахунку порожня. Надіюсь, наступні твори будуть більш вражаючими.