Останні коментарі

В цій пісні кожен акорд відлунює як звуки фронту, а слова простягають руки допомоги в страху та невизначеності. Vyshebaba & KOLA, наче маги, творять музику, що не лише сплощує світ, а й наповнює його сміливістю та силою. Це не просто пісня, це заклик до дії

Дивно, коли пісня не в дусі, але вміє зачепити за живе. Цей голос несе біль, який ніби розрізає тишу. Незважаючи на мою неприязнь, визнаю — емоції передано на всі сто. Відмінна робота, Alyona Alyona, це справжнісінький крик душі.

З кожним тактом цієї пісні відчуваю, як у моїй душі запалюються зірки, що кличуть мене в танок роздумів. ТНМК змушує забути про сум і сором, закликаючи душу гойдатися в ритмі життя. Чекав на цю пісню, а тепер не хочу, щоб вона закінчувалася. Як майстерно вони переплітають слова з мелодією! Неймовірно!

Ця пісня Сергія Бабкіна нагадує вибух емоцій! Кожен акорд вібрує в душі, наче буря в серці. Чи це тільки я відчуваю таку напруженість у повітрі, коли слухаю її? Бабкін майстерно передає кожен нюанс, проникаючи прямо в душу. Величезний талант і щира передача емоцій! Рекомендую усім, хто хоче відчути музику на повну котушку

Ця пісня - наче холодний душ у спекотний день, що заспокоює розбурхані емоції. "В мене кров не бушує" SKOF влучно відображає мої відчуття, коли потрібно знайти внутрішній спокій серед шторму зовнішнього світу. Дякую за музичний притулок.

Ця пісня як бальзам на душу. Вона наповнює серце надією та вірою у світле майбутнє нашої землі. Сергій Бабкін знову не підвів, даруючи нам не просто мелодію, але й силу духу. Дякую за мистецтво, що зцілює та об'єднує

Засмучує, але музика Макса немов рентген, проникає глибоко в душу і знаходить там світло. "Плачеш даремно все мине і навіть біль" – це не просто пісня, а шепіт серця на повторі. Як чудово, що можна знайти щось настільки справжнє серед звичайних днів! Макс, ти змушуєш серце битися в ритмі надії

Ця пісня наче тонка нитка, що зв'язала мій внутрішній світ із чимось невимовно ніжним і болючим одночасно. Її мелодія веде мене скрізь холодні коридори моєї самотності, але в кожному слові — тепло і світло, які ведуть до виходу. Дивовижно, як можна так точно передати відчуття, що розривають серце, а потім зібрати його назад, квіткою заквітчаною. Це як магія, закодована в акордах. Дякую за цей шедевр, STASYA

Цікаво, чи відчуває сама пісня таку байдужість, як про неї співають? З кожним акордом вона здається мені все більш захопливою та емоційною. Новаторське звучання від Victoria Niro & Саша Горовий не залишає байдужим, навіть якщо текст каже інакше

Кожен акорд цієї пісні - як спогад, що пробігає шкірою. "Я біжу сумно так стерла пальці" Маши Кондратенко змушує замислитись над кожним кроком, що ми залишаємо за собою. Відчуваю, наче кожне слово написане про мене. Ця пісня не просто музика, це ліки для душі.

Ця пісня, наче легкий вітерець в спекотний день, освіжає і надихає. Вона веде мене шляхами спогадів і мрій, дозволяючи відчути ту невимовну легкість буття, яку іноді так важко знайти в повсякденному житті. Щира подяка STASYA за цю магічну мелодію, що зліпила мене з тобою з одного тіста душ і сердець

З кожним акордом цієї пісні моє здивування зростає, наче вітер, що намагається розгойдати стару гойдалку на забутому дитячому майданчику. Ніжний голос ADAMа змушує замислитись про невимовлені слова, які лише серце може зрозуміти. Чому ж так багато емоцій в одній мелодії? Здавалось би, просто пісня, але для чутливої душі - цілий світ нерозказаних історій.

Важко передати словами, як ця пісня звучить в глибині душі. MONATIK знову змушує відчути щось незбагненне, якими можна тільки пережити біль. Вражаюча композиція, яка змушує зупинитися та прислухатися до кожного акорду. Дякую за музику, що лікує

Чи знаєте ви, що мовчання може бути таким же багатогранним, як і музика? Ця пісня Каті Глєбової — наче палітра емоцій, кожна нота в якій відгукується у серці. І хоч мій настрій не найкращий, її слова звучать для мене як нагадування про те, що кохання існує навіть у тиші. Втім, саме так, із сумом і надією, іноді і звучить найщиріше кохання.

Чи не найкращий політ у житті — це пісня, яка піднімає вище хмар! ALEKSEEV вміє надати крила словам, і ця пісня не виняток. Вона додає легкості та змушує замислитись, ніби сам літаєш серед птахів, готовий доторкнутись до зірок. Вона і справді унікальна, як і моменти, що ми ловимо на її хвилях. Піднімайтесь разом з нами

Навіть туман сну не заважає відчути цю пісню. Це ніби шепіт вітру серед степу, що майстерно торкається струн душі. Мелодія пливе, а звуки обіймають тишу. Це музика для тих, хто знає таємницю ночі. LATEXFAUNA знову змушує серце битися в ритм своїх пісень

Хоч і не шукала нікого, але знайшла цю пісню. Даремно була в настрої, а тепер, як після дощу - все на своїх місцях. Іронія судьби в кожному акорді.

Життя – це коли ти почуєш цю пісню і раптом усвідомлюєш, що серце затремтіло, а думки перенесли тебе далеко, де калина ще цвіте, а хати чекають своїх господарів. Слухаю і відчуваю, як біль переплетений з надією, наче ці дві нитки вишивають на полотні мого серця картину майбутнього. LOBODA, як завжди, не просто співає, а кричить в душу. Це більше ніж музика, це відлуння нашого життя.

Ця пісня - як м'який світанок після безсонної ночі. Вона нагадує мені, що навіть серед бурь можна знайти спокій. Дякую, що ділитеся своєю теплотою через музику. Бережіть себе так само, як бережете наші душі своїми піснями

Кожен акорд цієї пісні ніби переносить мене назад у часі, коли ми з братом ділили одні навушники і мріяли підкорити великі вершини. Сергій Лазановський зумів точно передати це відчуття рідної душі у кожному слові. Дякую за музичну машину часу

Ця пісня ніби квиток в американські гірки емоцій: не чекав, що вона так мене зачепить, але тепер не можу перестати слухати. Чомусь відчуваю радість і водночас гіркоту, ніби знову переживаю всі ті моменти, коли мовчання було голосніше за слова. Неймовірно, як музика може бути такою багатогранною і глибокою! Клас, KIRA K`YANTI, твори далі

Ця пісня наче ключ до найпотаємніших куточків душі, де слова зайві, а емоції говорять самі за себе. Чудово, коли музика здатна так тонко торкнутися струн серця! LYRA, це було неймовірно

Ця пісня як м'яка зимова ковдра, під якою можна сховатися від світу. Ірина Білик знову не залишає байдужими, перетворюючи кожен акорд у затяжний осінній дощ. В "Сніг що тане тепер вода залишає мене одну" відчувається глибина і водночас легкість, що рідко зустрічається. Дякую, що ділитеся такою музикою

Іронія долі — викликати страх мелодією, яка б змусила кожного відчути себе персонажем трилера. Геля Зозуля вдало втілює це у "Ти не зможеш ніяк сховатися", створюючи напругу не тільки словами, а й кожною нотою. Але чи справді ми хочемо ховатися? Можливо, в цьому і полягає наша гордість — стояти нерухомо і дивитися страху в обличчя. Прекрасно, коли музика змушує нас замислитись над такими питаннями.

А що, якщо долі справді зводять нас з тими, з ким варто? Грицкан розмовляє з душею, хоч і банально, та в саме серце. Визнавайте, вам теж стало легше? Гордість відчуваю за такі твори!