Пісня "Але ще зачекайте трохи ми будьмо танцювати" виконавця ТНМК відображає тему війни, втрати та надії на повернення додому. В тексті виразно проглядається контраст між поточними випробуваннями та мрією про мирне майбутнє. Автори зображують образ солдатів, які скоро повернуться додому, знявши шоломи та подолавши труднощі війни. Згадується бажання знову об'єднати родину та друзів, наголошується на важливості слова в конфлікті зі зброєю.
Текст також торкається гострої болі втрати звичайного життя, руйнування та змін, які принесла війна. Ілюструється картина зруйнованих будівель, де мали б гратися діти та функціонувати школи, але залишились лише руїни. Це спонукає до роздумів про наслідки війни для звичайних людей та неповернення до минулого життя.
Водночас, пісня несе в собі потужний вісник надії та витривалості. Автори закликають не втрачати оптимізму, вірити у краще майбутнє, де знову можна буде танцювати та радіти життю. Використання образу танцю як символу життєствердження та перемоги над труднощами додає тексту ліричності та емоційної насиченості. Заклик зачекати ще трохи та обіцянка зустрічі "якось вранці" підкреслює не лише тугу за домом, але й непохитну віру в повернення до нормального життя. Таким чином, пісня є водночас зворушливим виявом болю від втрат та мужнім гімном надії.